Як зрозуміти, що у кота глисти: поради щодо лікування гельмінтозу

Гельмінтози — це поширена проблема серед домашніх котів. Глисти можуть спричиняти серйозні проблеми зі здоров’ям, якщо їх не лікувати вчасно. У цій статті ми розглянемо, як виявити ознаки гельмінтів у кота, що робити в разі їхньої наявності, і як попередити інфекцію.

Основні симптоми гельмінтозу у котів

Гельмінти можуть вражати шлунково-кишковий тракт, легені, серце або навіть м’язи тварини. До найпоширеніших симптомів належать:

  1. Зміни в апетиті: кіт може відмовлятися від їжі або, навпаки, їсти більше, ніж зазвичай, але худнути.
  2. Розлади травлення: блювання, діарея або запори. Іноді в калі можна помітити частинки паразитів.
  3. Погіршення стану шерсті: шерсть стає тьмяною, скуйовдженою, випадає більше, ніж зазвичай.
  4. Слабкість і млявість: тварина виглядає втомленою, багато спить.
  5. Роздутість живота: особливо у кошенят.
  6. Свербіж біля анального отвору: кіт може часто лизати чи тертися цією частиною об меблі.

Як відбувається зараження гельмінтами

Коти можуть заразитися глистами через:

  • Сиру їжу (м’ясо, рибу).
  • Контакт із зараженими тваринами або фекаліями.
  • Бліх — вони є проміжними носіями деяких видів глистів.
  • Питну воду або ґрунт із яйцями паразитів.

Особливо вразливими є кошенята, ослаблені та літні тварини.

Що робити, якщо у кота глисти

  1. Відвідайте ветеринара.
    Самостійна діагностика не завжди точна. Лікар може призначити аналізи калу або крові для визначення виду паразитів.

  2. Приймайте тільки рекомендовані препарати.
    Існує безліч антигельмінтних засобів, але важливо підібрати їх відповідно до ваги, віку та стану здоров’я тварини. До популярних засобів належать:

    • Таблетки (наприклад, Drontal, Milbemax).
    • Краплі на холку (Stronghold, Advocate).
    • Суспензії (зручні для кошенят).

  3. Дотримуйтеся інструкцій.
    Ніколи не перевищуйте дозу препарату. Повторіть курс лікування через 2–3 тижні, якщо це рекомендовано.

Профілактика гельмінтозу у котів

  1. Регулярна дегельмінтизація.
    Проводьте профілактичну обробку кожні 3–6 місяців.

  2. Контроль за харчуванням.
    Не давайте сире м’ясо чи рибу.

  3. Захист від бліх.
    Обробляйте шерсть засобами проти ектопаразитів.

  4. Гігієна.
    Часто мийте котячі миски, підстилки та лоток.

  5. Обмежте контакт із вуличними тваринами.
    Домашні коти менше ризикують заразитися, якщо не контактують із зовнішнім середовищем.

Коли звертатися до ветеринара

Якщо після прийому антигельмінтного засобу симптоми не зникли або стан кота погіршився (з’явилося блювання, апатія, судоми), негайно звертайтеся до ветеринара.

Здоров’я вашого улюбленця залежить від вашої уваги та догляду. Своєчасна профілактика і правильне лікування допоможуть захистити кота від гельмінтів та пов’язаних із ними проблем.